виділити


виділити

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • виділити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • виділити — див. виділяти …   Український тлумачний словник

  • виділяти — виділити 1) (видаляти що н. назовні з організму), виводити, вивести; видихати, видихувати, видихнути (про повітря, пахощі тощо) 2) (про кошти), асиґнувати, відпускати, відпустити …   Словник синонімів української мови

  • виділення — я, с. 1) Дія за знач. виділити і виділяти. 2) Дія за знач. виділитися і виділятися. 3) фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • виділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виділити. || ви/ділено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… …   Український тлумачний словник

  • відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати …   Словник синонімів української мови

  • нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… …   Словник синонімів української мови

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • наголошувати — наголосити 1) (що силою голосу / повищенням тону виділяти склад у слові), акцентувати 2) (що, на чому, на що, зі спол. що силою голосу / повищенням тону виділяти слово, звук тощо для підкреслення його важливости; увиразнювати, висувати на перший… …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.